Колекція НМІУ монет Давньої Греції, Риму, Візантії та Сходу є однією з найбільших на пострадянському просторі і налічує понад 10 тис. од. зб.
Однією з найдавніших і найвизначніших є колекція монет античної Греції, кількість якої складає бл. 2 000 од. зб. Початок її формування пов’язаний із колекційною діяльністю останнього польського короля Станіслава-Августа Понятовського (1764–1795). Найдавніші в ній – іонійські монети з Березанського скарбу т. зв. архаїчного карбування, датовані кін. VII – поч. VI ст. до н. е. Цей скарб було знайдено в 1977 р. під час розкопок ІА АН УРСР на о. Березань. Найдавніші монети на території сучасної України карбувались у грецьких містах-державах Північного Причорномор’я. В колекції музею є екземпляри з Ольвії, Пантікапея, Ніконія, Тіри, Херсонеса. Найстарішими з давньогрецьких монет є афінський геміобол 550–490 рр. до н. е., гемідрахма Корессія 520–480 рр. до н. е. (о. Кеос), статер Лампсака VI–V ст. до н. е. Найпізніші екземпляри в колекції датуються періодом правлінням боспорського царя Респукоріда V (318–336/7). Крім того, в колекції представлено карбування Мізії, Македонії, Луканії, Кампанії, Сицилії тощо.
Не менш цікавим є зібрання монет Стародавнього Риму, яке налічує понад 7 тис. екземплярів. Серед монет, відкарбованих за часів Римської республіки, є аси ІІІ ст. до н. е. із зображенням дволикого Януса, а також срібні денарії та золоті ауреуси від ІІІ ст. до н. е. до монет Юлія Цезаря (44–46 рр. до н. е.). Карбування Римської імперії представлене золотими ауреусами і солідами, срібними денаріями та антоціанами, мідними монетами від Октавіана Августа (27 р. до н. е. – 14 р.) до останніх римських імператорів V ст. Найрідкіснішими серед цих екземплярів є золоті римські медальйони Ліцінія (308–324) та Констанція II (337–361). Крім того, в колекції зберігаються декілька скарбів, знайдених на території України, що містили римські срібні денарії. Подібні знахідки обумовлені тим, що Римська імперія мала торгові звʼязки з племенами Черняхівської, Зарубинецької археологічних культур та культури карпатських курганів, що мешкали тут у ІІІ–V ст. Найцікавішим є скарб з Новогеоргієвська, знайдений у 1882 р.
Колекція монет Візантійської імперії налічує бл. 1 000 екземплярів: золоті соліди, аспрони та гіперперони, срібні міліарісії та мідні фоліси імператорів Юстиніана (527–565), Фоки (602–610), Костянтина VІІ (913–939), Михайла VІІ Дуки (1067–1078) тощо.
Невеликою, проте вельми цікавою є підбірка монет Сходу кількістю бл. 1000 екземплярів. До неї входять монети Китаю, Персії, Арабського халіфату, Золотої Орди, екземпляри з Криму, відкарбовані за часів правління династії Гераїв, тощо. Також колекція східних монет містить декілька скарбів із арабськими дирхемами ІХ–Х ст. Найвідомішим з них є скарб, знайдений у 1869 р. на Подолі у садибі Іорданської церкви. До складу цього монетного депозиту входили арабські дірхеми династії Саманідів, відкарбовані в Шаші, Самарканді, Мерві. Дослідження згаданої монетної знахідки мало велике значення для вивчення стародавньої історії Києва і визначення ареалу його торгівельних зв’язків.
У колекції зберігаються також два скарби, важливі для вивчення історії грошового обігу в Україні в XIV ст. – із с. Василиці Черкаської обл., знайдений у 1925 р., та із с. Борщів Київської обл., виявлений у 1948 р. У складі цих монетних депозитів серед монет Золотої Орди знаходились невідомі нумізматичній науці монети – т. зв. «київські» наслідування дензі Джанібека, що, ймовірно, карбувалися в Києві в 1354–1363 рр., та наслідування ординських монет хана Мухамеда, яке дослідники ототожнюють з карбуванням Новгород-Сіверського князівства часів правління Дмитра-Корибута (1381–1404). Дослідження і атрибуція цих монет відкрили для науки нові центри монетного виробництва на території України в XIV ст.
З. О. Зразюк,
зав. сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики
