Жіночі прикраси зі скарбу другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст. знайшли 6 серпня 1986 р. по вулиці Кудрявській, 10, на території літописного Копирового кінця у Києві. Скарб нараховував 76 фрагментів золотих, срібних та бронзових виробів, загорнутих у зотлілу вовняну тканину. Прикраси відзначалися художньою довершеністю та технічною досконалістю.
Скарб складався з колту з рясною, золотого намиста, бронзової шийної прикраси, срібних 3-намистинних сережок та браслетів-наручів. Привертає увагу золотий колт, виконаний у техніці перегородчастої емалі. На лицьовому боці – зображення птаха, на зворотному – геометричний орнамент. Колти були парадними, навіть весільними прикрасами, в яких жінки носили ароматичну траву. На Русь цей тип прикрас прийшов, ймовірно, з Візантії і був обов’язковою частиною князівсько-боярського головного убору. У давньоруських емалей колорит стриманіший, ніж у візантійських. Переважають синій, білий, червоний та зелений кольори.
Золоте намисто з Кудрявського скарбу складалося із 23 намистин, виготовлених у техніці скані та тиснення. Майстерністю виконання вражає і срібний браслет-наруч ХІІ ст., виконаний у техніці черні. Його вага – 64,68 г. Браслет складається з двох стулок, кожна з яких поділена на два яруси. У верхньому ярусі на черненому тлі вигравійовано 4 зображення, в центрі – сцена боротьби воїна з хижою твариною. На нижньому ярусі – рослинний орнамент.
Київ був головним ювелірним центром Русі, саме тут виготовляли найбільш високохудожні вироби. В місті було знайдено близько шістдесяти скарбів давньоруського часу, до складу яких входило понад три тисячі коштовних виробів із золота, срібла та сплавів.
Київським майстрам були відомі всі основні технічні прийоми виготовлення ювелірних виробів: скань, зернь, чернь, кольорова емаль. З їхніх майстерень виходили різноманітні хрести, емалеві вироби, барми, срібні браслети-наручі, намиста, сережки, скроневі кільця, змійовики, срібні дротяні шийні гривни та браслети, які і нині вражають нас своєю досконалістю.
Значним попитом користувалися вироби, оздоблені сканню: на золоту або срібну основу напаювали візерунок з найтоншого золотого або срібного, злегка скрученого, дроту. Далеко за межами міста можна було зустріти чудові багатокольорові перегородчасті емалеві вироби. Часто ювелірні вироби прикрашали зерню: на золоту або срібну основу припаювали найдрібніші золоті або срібні кульки. Київським майстрам було відомо і мистецтво чорніння срібних речей. На поверхню предмету наносили заглиблений малюнок, який потім заповнювали темним матовим наповнювачем із олова, срібла, міді й сірки.
