Українсько-татарські взаємини є однією з центральних тем історії України. На жаль, тривалий час увага дослідників зосереджувалась переважно на її військових аспектах: татарських набігах і козацьких походах. Попри це, татарське населення сотні років мешкало разом з предками сучасних українців, формуючи окрему етнографічну групу, яку сучасні дослідники називають західними татарами.
Західні татари (відомі також як польські, литовські, білоруські татари, татари-липки тощо) це загадкова спільнота що сформувалася внаслідок розселення татар на землях Великого князівства Литовського і Королівства Польського протягом XIV-XVI ст. Майже пів тисячоліття їх нащадки проживали на землях сучасної Литви, Білорусі, України та Польщі, зберігаючи мусульманську віру, власні звичаї та самосвідомість. Татари знаходились на військовій службі у королів Речі Посполитої, а також формували окремі «татарські» або «п’ятигорські» хоругви у таких впливових магнатських родів як Острозькі, Заславські, Корецькі, Сенявські, Вишневецькі тощо. Хоча ця спільнота була і не надто чисельна, вона залишила яскравий слід в історії Східної Європи.
Автор лекції, старший науковий співробітник музею Олексій Савченко також розповість про те, в яких населених пунктах Волині, Галичини й Поділля проживали західні татари, який правовий статус вони мали, та який матеріальний спадок після себе лишили.
Початок у середу, 4 липня, о 15:30.
Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.
Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.
Вхід до музею на лекцію - 30 грн.