Сплеск зацікавлення "давньою вірою предків", що спостерігається останніми десятиліттями в Україні, не є чимось абсолютно новим. Таким самим сплеском була позначена доба романтизму, що припала, головним чином, на першу половину – середину ХІХ століття. Саме покоління науковців-романтиків 150 – 200 років тому виконало титанічну роботу щодо збирання різноманітних джерел із цієї проблематики. З одного боку, були упорядковані майже всі згадки про дохристиянські уявлення слов'ян у творах ранньосередньовічних авторів. З іншого ж – зібраний величезний масив етнографічного матеріалу, в якому вчені-романтики намагалися розгледіти "релікти" язичницьких вірувань, що нібито зберігалися в сільській побутовій, святковій, обрядовій культурі (що й була основним об’єктом їхнього вивчення), законсервовані у буцімто «незмінному вигляді» на століття.
Яку ж інформацію про релігію ранньоісторичних слов'ян донесли синоптичні джерела? Відповідь на це питання спробує дати археолог-славіст, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Євген Синиця.
Чи можна беззастережно вважати роботи етнографів ХІХ століття достовірними свідченнями саме про давньослов'янське язичництво? Міркуваннями із цього приводу поділиться антрополог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Юлія Буйських.
Початок у суботу, 12 травня, о 14:00 на 4 поверсі Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).
Вхід за квитком вартістю 10 грн.
