Науковці називають різноманітні чинники, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку Середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян. Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, навіть примітивного) до вимог епохи, часів остаточного краху економічної системи, яку вибудувала Римська імперія не лише у своїх кордонах, а й за їхніми межами – в Європейському Барбарікумі…
Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, відомих як кліматичний песимум раннього Середньовіччя.
Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян.
Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Євген Синиця.
Початок лекції «Велике розселення слов'ян: "Генерал Мороз" як фактор перемоги» у суботу, 21 вересня, о 14:00.
Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.
Лекція відбудеться в межах проекту "Likбез. Уроки історії".
Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.
