Після завершення Першої світової війни в 1918 р. почалася робота над розробкою нового світоустрою, який назвали Версальсько-Вашингтонською системою.
Помітним у цих процесах залишався колоніальний фактор, адже тоді значну частину світу становили імперії, і перші повоєнні роки позначилися активізацією національно-визвольних рухів народів Азії та Африки. Навесні 1919 р. відбулися суспільно-політичні заворушення в Єгипті, Індії, Китаї, Кореї.
В Європі за лічені місяці на руїнах Австро-Угорської, Османської та Російської імперії виникли національні держави. Через два десятки років східноєвропейські чвари стануть однією з передумов вже нової світової війни. А 1919 р. був часом створення якісно нових засад ведення зовнішньої політики, заснованих на ідейних постулатах американського президента Вудро Вільсона. Нові принципи, зокрема право націй на самовизначення та заборона таємних домовленостей, заклали основи сучасного міжнародного права. Зусиллями держав Антанти було створено Лігу Націй – міжнародну організацію, яка мала зупинити подальшу військову загрозу.
Проведення Паризької мирної конференції та підписання Версальського мирного договору супроводжувалися прагненням колоніальних народів отримати представництво на міжнародній арені. Розпочалася корозія світової колоніальної системи, заснованої на вищості європейців над східними суспільствами. Враховуючи 100-річчя від тогочасних подій, розгляд Версаля 1919 р. як початкового етапу деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях є актуальною темою для публічного обговорення.
Про події столітньої давнини розповість на лекції історик, редактор блогу Toynbee Prize Foundation Єгор Брайлян.
Початок лекції «Версальський початок імперського кінця» у суботу, 15 червня, о 14:00.
Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.
Лекція відбудеться в межах проекту "Likбез. Уроки історії".
Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.
