25 травня, в день Києва, на мальовничій Старокиївській горі, на території Національного музею історії України відбудуться заходи, на яких сучасні продовжувачі давніх кобзарсько-лірницьких традицій представлять відтворені старосвітські музичні інструменти — кобзу Остапа Вересая, народну бандуру, колісну ліру.
Майстри покажуть процес виготовлення цих музичних інструментів, теслярські інструменти, які традиційно використовували для їх виготовлення. Кожен охочий зможе долучитися до процесу майстрування, послухати звучання давніх інструментів і виконавців, ознайомитися з репертуаром. Крім того, за бажанням, можна побачити і старосвітські інструменти, представлені в постійній експозиції в залах Національного музею історії України, а саме бандуру харківського виконавця Степана Пасюги і старовинну колісну ліру.
Долучитися до процесу майстрування завжди цікаво дітям, які зазвичай стають найактивнішими помічниками майстрів. Дорослим також буде цікаво і пізнавально доторкнутися до цієї традиції, адже раніше вважалося, що послухати бандуриста або лірника – все одно що помолитися Богу, а хто молиться співаючи, той молиться двічі. Здавна в Україні співогра кобзарів і лірників наскільки бентежила уяву слухачів, що співцям приписували риси віщунів, пророків. Їх просили, щоб вони молилися за живих, померлих і за худобу, і за врожай. «Помоліться, кажуть, може, ви Богу вгодні». Перші письмові згадки про кобзарів маємо з польських джерел 1494 року. Коли остаточно постало це явище невідомо, але вважається, що кобзарі є наступниками співців, гуслярів княжої України.
Не секрет, що нині українське суспільство небагато знає про цю сторінку власної історії. Ще менше відомо про кобзарсько-лірницькі інструменти, репертуар, традиції. Збереження тих традицій, які є маркерами національної ідентичності, є надзвичайно важливою справою, адже є традиції – є культура, є культура – є нація, є нація – є держава. Тому зараз чимало людей долучаються до вивчення кобзарсько-лірницької традиції в Україні, її популяризації, відтворення не лише музичних інструментів, а й самої форми кобзарської організації.
