Коли справа доходить до визначних подій минулого, досить часто виходить, що те «як було», розходиться з тим «що написано». Чому так? Все просто: історія і пам’ять про події минулого ніколи не були тотожними поняттями. Проходячи крізь призму історії, пам’яті та політики історичні події як у калейдоскопі складаються в примхливі візерунки.
Друга світова війна давно обросла безліччю міфів, головним з яких є радянська історіографічна та ідеологічна концепція «Великої вітчизняної війни». За задумом радянських ідеологів довкола цього міфу мала сформуватися нова радянська ідентичність – Homo Soveticus.
Початок цієї політики було покладено доповіддю Леоніда Брежнєва «Велика перемога радянського народу» виголошеною 8 травня 1965 р. Проте, це тільки верхівка айсбергу. Коли почав формуватися найпотужніший сучасний міф, що продовжує домінувати на 1/6 суходолу? За яким шаблоном він створювався? Хто він «старший брат» міфу «Великої вітчизняної»? Як обирали символи для уособлення образу «вітчизняної війни»? Чому вони такі потужні? Яким був шлях від «гвардійської стрічки» до «Безсмертного полку»? І нарешті, хто був справжнім «батьком» концепту «Великої вітчизняної війни»?
Про це та інше поговоримо на лекції Яни Примаченко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.
Початок лекції «Міф "Великої вітчизняної": шлях до Безсмертного Полку» у суботу, 11 травня, о 14:00.
Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.
Лекція відбудеться в межах проекту "Likбез. Уроки історії".
Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.
